Спецпроект

Біля Санкт-Петербурга підірвали пам'ятник Леніну

Подібні тротилові акції проти пам'ятників вождю пролетаріату вже вчиняли у Петербурзі і на Луганщині.

В передмісті російського Санкт-Петербурга Пушкіні учора близько 22-ої години підірвали пам'ятник Леніну. Внаслідок вибуху Володимир Ілліч отримав незначні пошкодження, трохи нахилився, але встояв на постаменті, повідомляє 24tv.com.ua.

Вибуховою хвилею також повибивало шибки у магазині навпроти пам’ятника. Ніхто з людей не постраждав. Правоохоронці повідомили, що потужність вибухового пристрою, яким намагалися повалити вождя пролетаріату, склала близько ста грамів тротилу.

Це вже не вперше намагаються підірвати пам'ятники Леніну.

1 квітня 2009 року вибуховий пристрій спрацював біля пам’ятника в центрі Петербурга. Вибух пробив велику дірку в бронзовій статуї, розташованій біля Фінляндського вокзалу. Від вибуху сильно постраждав бронзовий плащ Ілліча, тепер там величезна дірка "трохи нижче спини".

3 квітня 2009 року невідомі підрвали пам'ятник Ленініу в місті Рубіжне Луганської області. Пам'ятник встояв, але був пошкоджений - нижче спини вирвано шматок розміром 30х40 см.


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.