Спецпроект

Анонс: книга "Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929-1939 рр."

9 грудня у Львові відбудеться презентація монографії історика Миколи Посівнича "Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929-1939 рр.".

Монографія присвячена воєнно-політичній діяльності ОУН в передвоєнному десятилітті, а також формуванню воєнної доктрини та геополітичній стратегії українського визвольного руху. У дослідженні проаналізовано розвиток структури, підготовку воєнно-політичних кадрів та діяльність ОУН в Україні, зокрема, на Закарпатті у 1938-1939 рр. та на еміграції.

У презентації візьмуть участь автор книги Микола Посівнич, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Микола Литвин, доктор історичних наук, професор, в.о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Богдан Якимович, доктор історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. І. Франка та інші авторитетні дослідники історії України.

Організатори - Центр досліджень визвольного руху та Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Місце проведення - Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (м. Львів, вул. Коперніка 40а).

Початок о 15.00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.