Спецпроект

Британські студенти напали на статую Черчілля і символічну могилу бійців Першої світової

Під час учорашніх протестів британських студентів проти підвищення плати за навчання постраждали історичні монументи в центрі Лондону.


Масові маніфестації на Парламентській площі переросли у сутички. Влада підготувалася до подібного сценарію: на площу було стягнуто сотні поліцейських в захисній екіпіровці. Були на місці подій і десятки кінних поліцейських, повідомляє Кореспондент.

Вогнепальної зброї у поліцейських не було, але прорвати кордони маніфестантам не вдалося - і тоді вони стали бити шибки у вікнах нижніх поверхів міністерства фінансів і Верховного суду Сполученого Королівства. При цьому на Парламентській площі демонстранти розвели величезне вогнище, головним паливом для якого стали лавки.

Дісталося не тільки будівлям, але і пам'ятникам. Пікетники мочилися на постамент пам'ятника Вінстону Черчіллю, що стоїть на площі, а саму статую облили фарбою і вкрили графіті, здебільшого нецензурними.

Інші намагалися здерти прапори з розташованого по сусідству Кенотафа, що увічнює пам'ять британців і громадян країн Співдружності, загиблих у Першій світовій та інших збройних конфліктах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.