Спецпроект

В аеропорту Харкова у німця вилучили орден Великої Вітчизняної війни

Співробітники митниці спільно з прикордонниками виявили незадекларований орден часів Другої світової війни.

Під час проходження митного контролю пасажир авіарейсу "Харків-Відень" (громадянин Німеччини) обрав спрощену систему митного контролю - "зелений коридор", своїми діями декларуючи, що речей заборонених або обмежених до переміщення не перевозить.

Однак митники вирішили перевірити речі громадянина за допомогою рентгеноінтроскопічнї установки "Рапіскан" і, як виявилося, не даремно, висловлює задоволення прес-центр Державної митної служби України.

У боковій кишені сумки чоловіка понад особистих речей знаходився орден без документів з металу білого кольору у формі червоної зірки з зображенням серпа та молоту, орієнтовною вартістю 300 грн.

Вилучений орден. Фото Держмитслужби

Згідно з законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" і наказів Міністерства культури України - вивезення особистих нагород обмежено до переміщення через митний кордон України, нагадують митники.

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками  ст. 340  Митного кодексу України. Нагороду вилучено та передано на зберігання.

"Але 300 грн - тільки ринкова ціна за орден. Насправді, для держави, це культурна та історична цінність, яка не повинна мати ціну, бо Перемога в Великій Вітчизняній війні - безцінна", - такою мораллю завершується прес-реліз Держмитслужби.
    

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.