Спецпроект

До 50-річчя першого польоту людини в космос з Байконура запустять іменного "Юрія Гагаріна"

До 50-річного ювілею першого польоту людини в космос з Байконура запустять корабель "Союз", названий на честь Гагаріна. Про це повідомляє Інтерфакс.

Глави близько 30 держав приїдуть на космодром Байконур для участі в ювілейних урочистостях на честь 50-річчя першого польоту в космос людини, повідомив голова Роскосмосу Анатолій Пермінов. 

"На урочистості запрошені представники космічних держав, які вже підтвердили свою участь. У світі добре пам'ятають і цінують цю дату - 12 квітня", - сказав А. Пермінов журналістам на космодромі Байконур у середу. 

Крім того, з космодрому Байконур напередодні ювілею запустять у космос корабель "Союз", названий на честь Юрія Гагаріна. 

"На кінець березня - початок квітня заплановано спеціальний запуск іменного космічного корабля, присвячений першого польоту Юрія Гагаріна. Це буде іменний корабель, на його борту так і буде написано -" Юрій Олексійович Гагарін ", - сказав глава Роскосмосу. 

За його словами, 12 квітня для екіпажу Міжнародної космічної станції, швидше за все, буде святковий день. Планується, що космонавти з орбіти привітають учасників урочистостей з ювілеєм.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.