Спецпроект

Польсько-український діалог - питання про "східні креси" залишається проблемним

Оля Гнатюк: Не вірю, що поляки відмовляться від поняття "східні креси", адже вони захищають свою історичну правду, так як і українці захищають свою.

Про це ЗІКу повідомила відома дослідниця, літературознавець-україніст, критик та перекладач Оля Гнатюк.

Головно темою зустрічі з Олею Гнатюк була проблема українсько-польського порозуміння з історичного погляду та з погляду сучасності. За словами дослідниці, перший, найбільш зрілий політичний діалог між поляками і українцями відбувся у 20-ті роки ХХ століття між оточенням Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.

Та, на жаль, через непорозуміння між іншими політичними силами та давніми розбіжностями у суспільстві, цей компроміс не досягнув своєї мети, хоча дав поштовх до подальших діалогів.

"В українській історії, як і в історії інших держав, людей, які йшли на компроміс, дуже часто називали зрадниками. Тому багато відомих постатей є сьогодні неправильно представлені в історичній науці, і наше завданням є виправлення цього стереотипу", - додала Оля Гнатюк.

Про людей, які намагалися примирити Україну і Польщу у 1918-1939 роках, читайте у лекції Олі Гнатюк 

Серед найбільш суперечливих питань у польській та українській історії, дослідниця виділяє питання про тривалість "міжвоєнного періоду", який в Україні починався з 1920-х рр. і закінчувався нападом німецьких військ на територію Радянського Союзу, ігноруючи окупацію Польщі в 1939 році.

Польські історики, в свою чергу, розпочинають міжвоєнний період з 1918 року, не беручи до уваги національно-визвольні змагання, що проходили в той час на території України.

"Крім того, болючим для обох сторін є й територіальне питання. Адже польські дослідники дуже часто називають Західну Україну "Східною Малопольщею", що принижує національну гідність українців, які звикли називати цей край "західно-українськими землями". Але український варіант не задовольняє поляків, адже заперечує "одвічну приналежність" цих земель до Речі Посполитої", - додала Оля Гнатюк.

Українсько-польське порозуміння не є легкою справою, і, як зазначила науковець, вимагає зусиль не лише від владних верхівок, а й від місцевого самоврядування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.