Спецпроект

Генконсул РФ у Львові плутає "російське" і "руське"

Генеральний консул Росії у Львові Євген Гузєєв пояснив, що російська мова - це насправді руська.

Так він у розмові з журналістом УНІАН прокоментував своє твердження тижневої давності про те, що Україну вигадали австрійці, а до більшовиків на Галичині української мови не було. 

"Бо вас, молодих людей, так навчили, що ви нічого не розумієте, - сказав генконсул. - Я кажу прості речі, а ви їх не розумієте. Бачите, проблема не в моїх висловлюваннях, а у вашому нерозумінні таких простих речей, що є руська культура і є російська культура. Є Росія, а є Русь. Є руська мова і є близькі до руської мови, наприклад, русинська чи українська". 

Історичні одкровення Євгена Гузєєва читайте тут

Консул зазначив, що немає російської мови, а є руська: "Я пояснював молодому націоналістові, що немає російської мови, а є руська. А де вона ця російська? У нас, у Росії, ми називаємо нашу мову русскій язик, не російський, а він походить з давньоруської мови".

За словами консула, нинішнє керівництво Росії і патріарх Московський Кирило "проводять концепію" - "ми говоримо про єдиний загальноруський простір, маючи на увазі, що це руський світ".

Гузєєв вважає, що до цього руського свiту належать "усі наші братні країни":

"Ну, така в нас концепція. Такий у нас погляд на історію. Ми вважаємо, що ми були єдиним народом, який тут жив, на просторі Східної Європи і мав руську мову".

Казати "руський" замість "російський" вимагав недавно у ВР депутат Вадим Колесніченко

Слова про те, що Україну вигадали австріяки, консул прокоментував так:

"Я казав, що австрійці хотіли зробити проект відриву південно-західної окраїни Австрійської імперії від загальноруського світу. Я не казав "проект Україна". Це відомий факт, пройшло більш як століття".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.