Спецпроект

ГРОШІ НА ХРАМ УПЦ (МП) ВІДІБРАЛИ В ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК?

Гроші на будівництво нового кафедрального храму УПЦ (МП) відібрали в охорони пам'яток культури Києва. Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Перш ніж виділити 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП), Київрада вилучила 15 мільйонів з бюджету Головного управління охорони пам'ятників культури КМДА, - сказав Бригінець в  під час круглого столу з питань державного фінансування релігійних організацій.

Депутат упевнений, що частина цих "звільнених" коштів і пішла на будівництво "скандального храму" біля станції метро "Либідська".

Нагадаємо, на початку грудня стало відомо про виділення 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП).

Пізніше прес-служба Київради повідомила, що гроші підуть не на будівництво храму, а на перенесення інженерних комунікацій. Незважаючи на це, активісти громадських організацій визнали дії Київради незаконними і влаштували акцію протесту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.