Спецпроект

У Львові вшанують учнів і студентів, засуджених до страти у січні 1941-ого

17 січня у Музеї "Тюрма на Лонцького" відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти".

Зокрема заплановано показ документального фільму про трагедію, що сталася 70 років тому, і яка є маловідомою сучасній молоді. Про це 27 грудня під час засідання організаційного комітету із відзначення цієї дати повідомив директор музею, історик Руслан Забілий, інформує Zaxid.net.

До Дня пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом 1941 року під час "Процесу 59-ти", у Львівському національному університеті ім. І.Франка планують відкрити документальну виставку, яка пізніше буде демонструватися й в інших вищих навчальних закладах.

Детальну розповідь про "Процес 59-ти" читайте тут

Організаційний комітет, до якого входять представники Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації, інтелігенції Львівщини, розглядають можливість відзначити українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти", відзнаками ім. Степана Бандери - зокрема Ольгу Попадин, що живе у Львові.

У квітні планується також провести конференцію, присвячену проблематиці участі студентської та учнівської молоді у визвольних змаганнях 40-50 років ХХ сторіччя.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.