Спецпроект

У Львові вшанують учнів і студентів, засуджених до страти у січні 1941-ого

17 січня у Музеї "Тюрма на Лонцького" відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти".

Зокрема заплановано показ документального фільму про трагедію, що сталася 70 років тому, і яка є маловідомою сучасній молоді. Про це 27 грудня під час засідання організаційного комітету із відзначення цієї дати повідомив директор музею, історик Руслан Забілий, інформує Zaxid.net.

До Дня пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом 1941 року під час "Процесу 59-ти", у Львівському національному університеті ім. І.Франка планують відкрити документальну виставку, яка пізніше буде демонструватися й в інших вищих навчальних закладах.

Детальну розповідь про "Процес 59-ти" читайте тут

Організаційний комітет, до якого входять представники Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації, інтелігенції Львівщини, розглядають можливість відзначити українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти", відзнаками ім. Степана Бандери - зокрема Ольгу Попадин, що живе у Львові.

У квітні планується також провести конференцію, присвячену проблематиці участі студентської та учнівської молоді у визвольних змаганнях 40-50 років ХХ сторіччя.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.