Спецпроект

Тернопільська влада рекомендує вшанувати Бандеру

У Тернопільській області 1 січня 2011 офіційно відзначать 102-у річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери, повідомляє прес-служба ВО "Свобода" у середу.

Відповідне розпорядження підписав голова Тернопільської обласної ради, представник ВО "Свобода" Олексій Кайда 28 грудня.

Тернопільській міській та районним радам рекомендується в січні провести в населених пунктах області тематичні заходи, урочисті збори, покладання квітів до пам'ятників С. Бандері, могил і пам'ятників борцям за волю України за участю депутатів усіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій , учнів та студентів.

Крім того, рекомендовано управлінням освіти і науки, культури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечити проведення в навчальних закладах та закладах культури Тернопільської області годин історії, оглядів-конкурсів учнівських творів, книжкових виставок, зустрічей з воїнами УПА, вечорів вшанування пам'яті борців за волю України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.