Спецпроект

У Сумах відкрилися виставки про новорічні іграшки Сталіна і Хрущова

У Сумах відкрилися дві виставки, в експозиціях яких - новорічні та різдвяні іграшки минулих століть.

Як передає кореспондент УНІАН, одна з них - "Старовинна ялинкова, різдвяна іграшка" працює у садибі-музеї Антона Чехова. На ній представлені вироби, що використовувались на новорічні та різдвяні свята наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

За словами директора музею Людмили Єдокимчик, серед експонатів є іграшки, що належали відомим у Сумах людям.

"Історія тієї чи іншої іграшки - це й історія нашого міста, краю. Тож працівники музею завдяки цій експозиції прагнуть подивитися на неї ще й під таким кутом зору", - зауважила вона.

Схожу за тематикою виставку запропонував і обласний краєзнавчий музей. Його виставка "Новорічно-Різдвяні мотиви" представляє ялинкові прикраси, ляльки та м'які дитячі іграшки, сюжетні сімейні фото зустрічі Нового року від 1950-х до 2000-х років із домашніх архівів сумчан, комплекс вітальних новорічних листівок, що зберігаються у фондах музею.

Всі ці експонати датовані ХІХ - ХХ століттями.

За словами директора музею Владислава Терентьєва, співробітники закладу можуть розповісти чимало цікавого про історію виникнення іграшок, без яких ми не можна уявити Новий Рік та Різдво.

За історією іграшок можна вивчати історію країни. Так, під час Великої Вітчизняної війни на ялинку вішали іграшкові танки, зброю. На замовлення Сталіна майстри виготовляли іграшкові фігурки спортсменів, а на замовлення Хрущова - прикраси у вигляді початків кукурудзи і снопів жита. Перший політ Гагаріна в космос негайно визвав "бум" іграшкових ракет і фігурок космонавтів тощо.

Кукурудзу, космонавтів, та інші радянські ялинкові прикраси дивіться у розділі "Артефакти"

Обидві виставки працюватимуть у Сумах до свята Водохреща.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.