Спецпроект

Екс-директор архіву СБУ: якби у Європі з'явився пам'ятник Гітлеру, його б теж підірвали

"Відповідальність за підрив пам'ятника Сталіну має нести українська влада, яка не спромоглася завадити тому, щоб він був поставлений", - вважає історик Володимир В'ятрович, який у 2009-2010 роках був директором архіву Служби безпеки України.

Володимир В'ятрович, який у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя, розказав "Голосу Америки", що пам'ятник Сталіну в Україні - це те саме, що монумент Адольфа Гітлера в європейській країні.

"Якби пам'ятник Гітлеру зміг з'явитись в якійсь країні і влада була би неспроможна щось з ним зробити, то реакція населення була би приблизно схожою на те, що відбулось в Україні", - підкреслив історик.

Водночас Володимир В'ятрович вважає, що позбавлення від тоталітарного минулого може стати запорукою розвитку країни:

"Для України був би корисним досвід країни Прибалтики - вони набагато далі просунулись в оцінюванні та засудженні тоталітарного минулого, ніж Україна і, відповідно, вони дальше просунулись у демократичних процесах та наблизились до Європи".

За словами історика, у подоланні комуністичного тоталітарного минулого у посткомуністичних країнах провідну роль відіграли спеціально створені інститути національної пам'яті, які мали функції очищення суспільної свідомості та навіть топоніміки від слідів тоталітарного минулого.

"У Литві та Польщі інститути національної пам'яті є органами державної влади, які були відповідальні за збирання інформації про пам'ятки тоталітарного минулого від монументів, до назв у топоніміці. Відтак вони звертались до місцевої влади з пропозиціями щодо перейменування тих чи інших вулиць, ліквідації монументів - і, відповідно, контролювали це", - каже В'ятрович.

Натомість в Україні зараз відбувається згортання будь-якої роботи з подолання тоталітарної спадщини. За словами Володимира В'ятровича, Інститут національної пам'яті, створений кілька років тому, фактично ліквідований.

Після того, як його функції було зведено до наукової установи при Кабінеті Міністрів, він позбавлений можливості здійснювати роботу з детоталітаризації суспільства.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.