Спецпроект

Екс-директор архіву СБУ: якби у Європі з'явився пам'ятник Гітлеру, його б теж підірвали

"Відповідальність за підрив пам'ятника Сталіну має нести українська влада, яка не спромоглася завадити тому, щоб він був поставлений", - вважає історик Володимир В'ятрович, який у 2009-2010 роках був директором архіву Служби безпеки України.

Володимир В'ятрович, який у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя, розказав "Голосу Америки", що пам'ятник Сталіну в Україні - це те саме, що монумент Адольфа Гітлера в європейській країні.

"Якби пам'ятник Гітлеру зміг з'явитись в якійсь країні і влада була би неспроможна щось з ним зробити, то реакція населення була би приблизно схожою на те, що відбулось в Україні", - підкреслив історик.

Водночас Володимир В'ятрович вважає, що позбавлення від тоталітарного минулого може стати запорукою розвитку країни:

"Для України був би корисним досвід країни Прибалтики - вони набагато далі просунулись в оцінюванні та засудженні тоталітарного минулого, ніж Україна і, відповідно, вони дальше просунулись у демократичних процесах та наблизились до Європи".

За словами історика, у подоланні комуністичного тоталітарного минулого у посткомуністичних країнах провідну роль відіграли спеціально створені інститути національної пам'яті, які мали функції очищення суспільної свідомості та навіть топоніміки від слідів тоталітарного минулого.

"У Литві та Польщі інститути національної пам'яті є органами державної влади, які були відповідальні за збирання інформації про пам'ятки тоталітарного минулого від монументів, до назв у топоніміці. Відтак вони звертались до місцевої влади з пропозиціями щодо перейменування тих чи інших вулиць, ліквідації монументів - і, відповідно, контролювали це", - каже В'ятрович.

Натомість в Україні зараз відбувається згортання будь-якої роботи з подолання тоталітарної спадщини. За словами Володимира В'ятровича, Інститут національної пам'яті, створений кілька років тому, фактично ліквідований.

Після того, як його функції було зведено до наукової установи при Кабінеті Міністрів, він позбавлений можливості здійснювати роботу з детоталітаризації суспільства.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.