Спецпроект

У Івано-Франківську хочуть знести Музей бойової слави радянських військ

В Івано-Франківську можуть знести будівлю "єдиного на Західній Україні та унікального Музею бойової слави радянських військ "Герої Дніпра".

Про це повідомляє прес-служба Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією відомства, будівельна компанія "Маодот-І" направила до суду позов до Міноборони України, однією з вимог якого є "вчинити дії зі знесення споруд колишнього" Музею бойової слави "Міноборони України".       

"Військове містечко №13, на території якого і знаходиться будівля музею, було передане міським органам самоврядування у 2007 році. Однак у договір не були включені споруди та земля, яка перебуває під музеєм. Як вони опинилися в договорі оренди землі між "Маодот-І" та міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо", - цитує прес-служба старшого помічника івано-франківського військового прокурора, майора юстиції Руслана Кормила.

У повідомленні наголошується, що "можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів Другої світової війни, які проживають на Прикарпатті".       

Керівник прес-служби Західного регіонального медіа-центру Міноборони підполковник Тарас Грень уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що Господарський суд Івано-Франківської області переніс судове засідання з приводу музею на 10 січня 2011 року.       

Згідно з інформацією прес-служби, експозиція музею займає площу 640 кв. м і включає більше 4 тис. експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин, зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження та побуту бійців і командирів.       

Особливе місце в експозиції займає діорама "Подвиг на Дніпрі". За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і звільнення Києва в листопаді 1943 року.       

За даними прес-служби, в 2010 році музей відвідало більше 5 тис. чоловік.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.