Спецпроект

У Івано-Франківську хочуть знести Музей бойової слави радянських військ

В Івано-Франківську можуть знести будівлю "єдиного на Західній Україні та унікального Музею бойової слави радянських військ "Герої Дніпра".

Про це повідомляє прес-служба Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією відомства, будівельна компанія "Маодот-І" направила до суду позов до Міноборони України, однією з вимог якого є "вчинити дії зі знесення споруд колишнього" Музею бойової слави "Міноборони України".       

"Військове містечко №13, на території якого і знаходиться будівля музею, було передане міським органам самоврядування у 2007 році. Однак у договір не були включені споруди та земля, яка перебуває під музеєм. Як вони опинилися в договорі оренди землі між "Маодот-І" та міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо", - цитує прес-служба старшого помічника івано-франківського військового прокурора, майора юстиції Руслана Кормила.

У повідомленні наголошується, що "можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів Другої світової війни, які проживають на Прикарпатті".       

Керівник прес-служби Західного регіонального медіа-центру Міноборони підполковник Тарас Грень уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що Господарський суд Івано-Франківської області переніс судове засідання з приводу музею на 10 січня 2011 року.       

Згідно з інформацією прес-служби, експозиція музею займає площу 640 кв. м і включає більше 4 тис. експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин, зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження та побуту бійців і командирів.       

Особливе місце в експозиції займає діорама "Подвиг на Дніпрі". За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і звільнення Києва в листопаді 1943 року.       

За даними прес-служби, в 2010 році музей відвідало більше 5 тис. чоловік.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб