Спецпроект

У Попова кажуть, що замок Барона хіба що "реконструюватимуть"

Про це заявив заступник голови КМДА Леонід Новохатько, пише "УП.Київ" із посиланням на "Сегодня".

Новохатько запевнив, що "барона" ніхто не чіпатиме.

"Це пам'ятка архітектури. Знести її не можна, хіба що реконструювати", - сказав Новохатько.

Як відомо, у понеділок біля "будинку барона" пройде акція протесту проти знесення архітектурних пам'яток міста.

Напередодні нового року у Києві знесли знесли пам'ятку архітектури - особняк 1909 року на Поштовій площі. ЗМІ писали, що на черзі - ще десяток старовинних будинків, серед яких і "будинок барона".

Як писала "Українська правда", до знесеної будівлі на Сагайдачного, 1б причетні структури, близькі до нинішнього голови СБУ Валерія Хорошковського.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.