Спецпроект

На Херсонщині відсудили знесений комуністами знак про Голодомор

"Нашоукраїнці" Херсонщини через суд домоглися повернення інформаційного знаку щодо місць масових поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. на трасі Чаплинка-Сімферополь.

Про це повідомив голова Херсонської обласної "Нашої України" Борис Сіленков.

Він нагадав, що ще у березні 2010 року Чаплинська районна рада за поданням фракції комуністів ухвалила рішення про знесення інформаційного знака на трасі Чаплинка-Сімферополь, який вказував на село Преображенка, де в 32-33 рр. знаходилися місця масових поховань жертв Голодомору.

Знак було виготовлено двома мовами - українською та англійською, оформлено і встановлено згідно законодавства і поставлено на баланс комунального підприємства.

Після рішення райради відповідні служби у супроводі представників КПУ демонтували цей знак. Натомість тодішній голова РДА, "нашоукраїнець" Андрій Нємченко направив подання до Генпрокуратури і оскаржив рішення райради. Місцева "Наша Україна" запевнила, що не залишить цю справу без уваги.

Сіленков повідомив, що наприкінці грудня 2010 року Чаплинський суд завершив розгляд позову, поданого районною прокуратурою, і визнав рішення про знесення знака незаконним. Тож у найближчому майбутньому, сподіваються "нашоукраїнці", інформаційний знак буде повернено на місце. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.