Спецпроект

На Херсонщині відсудили знесений комуністами знак про Голодомор

"Нашоукраїнці" Херсонщини через суд домоглися повернення інформаційного знаку щодо місць масових поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. на трасі Чаплинка-Сімферополь.

Про це повідомив голова Херсонської обласної "Нашої України" Борис Сіленков.

Він нагадав, що ще у березні 2010 року Чаплинська районна рада за поданням фракції комуністів ухвалила рішення про знесення інформаційного знака на трасі Чаплинка-Сімферополь, який вказував на село Преображенка, де в 32-33 рр. знаходилися місця масових поховань жертв Голодомору.

Знак було виготовлено двома мовами - українською та англійською, оформлено і встановлено згідно законодавства і поставлено на баланс комунального підприємства.

Після рішення райради відповідні служби у супроводі представників КПУ демонтували цей знак. Натомість тодішній голова РДА, "нашоукраїнець" Андрій Нємченко направив подання до Генпрокуратури і оскаржив рішення райради. Місцева "Наша Україна" запевнила, що не залишить цю справу без уваги.

Сіленков повідомив, що наприкінці грудня 2010 року Чаплинський суд завершив розгляд позову, поданого районною прокуратурою, і визнав рішення про знесення знака незаконним. Тож у найближчому майбутньому, сподіваються "нашоукраїнці", інформаційний знак буде повернено на місце. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.