Спецпроект

Азаров заново створив Інститут національної пам'яті

Уряд на виконання Указу Президента України Віктора Януковича від 9 грудня 2010 року №1086 утворив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні Кабінету Міністрів України.

Відповідна постанова прийнята сьогодні на засіданні Уряду, повідомляє офіційний урядовий портал.

Документом визначено основні завдання Українського інституту національної пам'яті. Так, інститут займатиметься науковим та аналітичним забезпеченням формування державної політики з питань національної пам'яті, розробленням у межах своїх повноважень науково обґрунтованих рекомендацій Кабінету Міністрів України у сфері реалізації гуманітарної політики.

Одним з основних завдань Українського інституту національної пам'яті також є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Портал повідомляє, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Нагадаємо, що створення нового УІНП було однією з передумов для продовження роботи Музею УНР та ряду інших музеїв країни.

Тим  часом Верховна Рада не підтримала постанову про інститут національної пам'яті.

За опозиційну постанову проголосувало 113 депутатів. Не голосувала Партія регіонів, литвинівці і комуністи.

БЮТ дав 70 голосів, НУНС – 39.

Депутати опозиціонери пропонували, що "Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Верховною Радою".

Депутати також хотіли входити до колегії інституту.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.