Спецпроект

РАЗОМ ІЗ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПАМ'ЯТТЮ ЯНУКОВИЧ ЛІКВІДУВАВ І МУЗЕЙ УНР

Янукович ліквідував київський Музей Української Народної республіки, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 
Станом на 10 січня двері музею, розташованого у будинку Центральної Ради (Будинок Вчителя на Володимирській), опечатано, музей закрито, працівників звільняють.
 
За інформацією співробітників, офіційна причина — указ президента Януковича № 1085/2010, яким ліквідовано Український інститут національної пам’яті.  
 
Відповідно, цей указ застосували і до Музею УНР як структурного підрозділу Інституту.   

Київський музей Української Народної Республіки був відкритий 22 січня 2009 року і підпорядковувався Українському інституту національної пам’яті. Схоже, що відповідно до п. 2 Указу Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" його ліквідували разом із зазначеним вище Інститутом.

Про долю унікальних архівних документів та експонатів експозиції музею - зокрема оригіналів 4-го універсалу Центральної ради про проголошення державної незалежності УНР та Акту Злуки 22 січня 1919 року - наразі невідомо.
 
Серед працівників музею ходять чутки, що документи, можливо, буде перенесено до Академії педагогічних наук, оскільки Інститут національної пам'яті тепер буде заново створено як наукову інституцію при Міносвіти.

Крім Музею УНР, Інституту національної пам’яті були підпорядковані: 
 
Щодо їхньої подальшої долі наразі офіційних повідомлень не було. 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" так і не було передано у відання УІНП, він наразі залишається підпорядкованим СБУ. 

Нагадаємо, що урочисте відкриття музею відбулося 22 січня 2009 року до чергової річниці Дня Соборності. Музей  розташований в історичній будівлі Української Центральної Ради (з 1982 року — Київський міський будинок вчителя) за адресою вул. Володимирська 57.
 
У музеї знаходяться унікальні реліквії часів УНР, серед яких оригінальні фотографії Голови Директорії УНР Симона Петлюри, трьох прем'єр-міністрів уряду УНР, речі генерала Армії УНР Миколи Капустянського, державні нагороди та уніформа часів УНР, книги з автографами державних діячів Республіки. 
 
Центром експозиції є оригінал 4-го Універсалу Центральної Ради, яким проголошено повну державну самостійність УНР 22 січня 1918 року.
 
PS: Відгукуючись на реакцію громадськості, у Азарова запевнили, що не чіпатимуть музей УНР і він продовжить свою роботу

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.