Спецпроект

Литовці відзначають 20-річчя штурму радянськими військами Вільнюської телевежі

На заходи на честь 20-річчя подій у Вільнюській телевежі 13 січня 1991 року в литовську столицю запросили учасників цих подій з Литви та зарубіжжя, в тому числі з України.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

20 років тому у Литві радянська армія і спецназ штурмували ряд важливих об'єктів - щоб повернути контроль керівництва СРСР над Литвою, яка першою з радянських республік проголосила незалежність.

У заходах Дня захисників вітчизни планує взяти участь колишній глава МЗС Ісландії Йонас Балдвін Ганнібалсон. Його країна першою визнала незалежність Литви, а він сам був єдиним міністром закордонних справ Заходу, який прибув до Литви одразу після січневих подій, щоб висловити солідарність.

Вільнюс також відвідає сенатор США Річард Дурбін, який тоді перебував у Литві як спостерігач на виборах.

Як і 20 років тому, в Литві перебуватиме перший голова Верховної ради незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Завідуюча відділом історії парламентаризму канцелярії сейму Ангоніта Рупшіте на прес-конференції повідомила, що у Вільнюс знову прибудуть добровольці з України, які під час січневих подій в будівлі литовського парламенту склали присягу.

У парламенті за участю автора відбудеться презентація книги Михайла Пустобаєва "Хроніка агресії". Колишній майор російської армії, виключений з її лав за "дискредитацію почесного імені радянського офіцера", розкрив закулісні таємниці діяльності псковських десантників і спецгрупи "Альфа", які здійснювали штурм телевежі 13 січня 1991 року.

Загалом на захід запрошено понад 70 закордонних гостей.

Канцлер сейму Литви Йонас Мілеріс, говорячи про програму 20-річчя Дня захисників вітчизни, повідомив, що в парламенті буде "дуже багато атрибутики, що нагадує про ті часи".

У фойє парламенту, як і 20 років тому, будуть розкладені мішки з піском. Учні Анікшчяйської гімназії пошили 200-метровий прапор Литви, який планується пронести від Кафедральної площі Вільнюса до площі Незалежності, де знаходиться сейм.

13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 під час безчинств радянської армії у Вільнюсі.

У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).

При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.