Спецпроект

Литовці відзначають 20-річчя штурму радянськими військами Вільнюської телевежі

На заходи на честь 20-річчя подій у Вільнюській телевежі 13 січня 1991 року в литовську столицю запросили учасників цих подій з Литви та зарубіжжя, в тому числі з України.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

20 років тому у Литві радянська армія і спецназ штурмували ряд важливих об'єктів - щоб повернути контроль керівництва СРСР над Литвою, яка першою з радянських республік проголосила незалежність.

У заходах Дня захисників вітчизни планує взяти участь колишній глава МЗС Ісландії Йонас Балдвін Ганнібалсон. Його країна першою визнала незалежність Литви, а він сам був єдиним міністром закордонних справ Заходу, який прибув до Литви одразу після січневих подій, щоб висловити солідарність.

Вільнюс також відвідає сенатор США Річард Дурбін, який тоді перебував у Литві як спостерігач на виборах.

Як і 20 років тому, в Литві перебуватиме перший голова Верховної ради незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Завідуюча відділом історії парламентаризму канцелярії сейму Ангоніта Рупшіте на прес-конференції повідомила, що у Вільнюс знову прибудуть добровольці з України, які під час січневих подій в будівлі литовського парламенту склали присягу.

У парламенті за участю автора відбудеться презентація книги Михайла Пустобаєва "Хроніка агресії". Колишній майор російської армії, виключений з її лав за "дискредитацію почесного імені радянського офіцера", розкрив закулісні таємниці діяльності псковських десантників і спецгрупи "Альфа", які здійснювали штурм телевежі 13 січня 1991 року.

Загалом на захід запрошено понад 70 закордонних гостей.

Канцлер сейму Литви Йонас Мілеріс, говорячи про програму 20-річчя Дня захисників вітчизни, повідомив, що в парламенті буде "дуже багато атрибутики, що нагадує про ті часи".

У фойє парламенту, як і 20 років тому, будуть розкладені мішки з піском. Учні Анікшчяйської гімназії пошили 200-метровий прапор Литви, який планується пронести від Кафедральної площі Вільнюса до площі Незалежності, де знаходиться сейм.

13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 під час безчинств радянської армії у Вільнюсі.

У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).

При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.