Спецпроект

Литовці відзначають 20-річчя штурму радянськими військами Вільнюської телевежі

На заходи на честь 20-річчя подій у Вільнюській телевежі 13 січня 1991 року в литовську столицю запросили учасників цих подій з Литви та зарубіжжя, в тому числі з України.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

20 років тому у Литві радянська армія і спецназ штурмували ряд важливих об'єктів - щоб повернути контроль керівництва СРСР над Литвою, яка першою з радянських республік проголосила незалежність.

У заходах Дня захисників вітчизни планує взяти участь колишній глава МЗС Ісландії Йонас Балдвін Ганнібалсон. Його країна першою визнала незалежність Литви, а він сам був єдиним міністром закордонних справ Заходу, який прибув до Литви одразу після січневих подій, щоб висловити солідарність.

Вільнюс також відвідає сенатор США Річард Дурбін, який тоді перебував у Литві як спостерігач на виборах.

Як і 20 років тому, в Литві перебуватиме перший голова Верховної ради незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Завідуюча відділом історії парламентаризму канцелярії сейму Ангоніта Рупшіте на прес-конференції повідомила, що у Вільнюс знову прибудуть добровольці з України, які під час січневих подій в будівлі литовського парламенту склали присягу.

У парламенті за участю автора відбудеться презентація книги Михайла Пустобаєва "Хроніка агресії". Колишній майор російської армії, виключений з її лав за "дискредитацію почесного імені радянського офіцера", розкрив закулісні таємниці діяльності псковських десантників і спецгрупи "Альфа", які здійснювали штурм телевежі 13 січня 1991 року.

Загалом на захід запрошено понад 70 закордонних гостей.

Канцлер сейму Литви Йонас Мілеріс, говорячи про програму 20-річчя Дня захисників вітчизни, повідомив, що в парламенті буде "дуже багато атрибутики, що нагадує про ті часи".

У фойє парламенту, як і 20 років тому, будуть розкладені мішки з піском. Учні Анікшчяйської гімназії пошили 200-метровий прапор Литви, який планується пронести від Кафедральної площі Вільнюса до площі Незалежності, де знаходиться сейм.

13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 під час безчинств радянської армії у Вільнюсі.

У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).

При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.