Спецпроект

Литовці відзначають 20-річчя штурму радянськими військами Вільнюської телевежі

На заходи на честь 20-річчя подій у Вільнюській телевежі 13 січня 1991 року в литовську столицю запросили учасників цих подій з Литви та зарубіжжя, в тому числі з України.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

20 років тому у Литві радянська армія і спецназ штурмували ряд важливих об'єктів - щоб повернути контроль керівництва СРСР над Литвою, яка першою з радянських республік проголосила незалежність.

У заходах Дня захисників вітчизни планує взяти участь колишній глава МЗС Ісландії Йонас Балдвін Ганнібалсон. Його країна першою визнала незалежність Литви, а він сам був єдиним міністром закордонних справ Заходу, який прибув до Литви одразу після січневих подій, щоб висловити солідарність.

Вільнюс також відвідає сенатор США Річард Дурбін, який тоді перебував у Литві як спостерігач на виборах.

Як і 20 років тому, в Литві перебуватиме перший голова Верховної ради незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Завідуюча відділом історії парламентаризму канцелярії сейму Ангоніта Рупшіте на прес-конференції повідомила, що у Вільнюс знову прибудуть добровольці з України, які під час січневих подій в будівлі литовського парламенту склали присягу.

У парламенті за участю автора відбудеться презентація книги Михайла Пустобаєва "Хроніка агресії". Колишній майор російської армії, виключений з її лав за "дискредитацію почесного імені радянського офіцера", розкрив закулісні таємниці діяльності псковських десантників і спецгрупи "Альфа", які здійснювали штурм телевежі 13 січня 1991 року.

Загалом на захід запрошено понад 70 закордонних гостей.

Канцлер сейму Литви Йонас Мілеріс, говорячи про програму 20-річчя Дня захисників вітчизни, повідомив, що в парламенті буде "дуже багато атрибутики, що нагадує про ті часи".

У фойє парламенту, як і 20 років тому, будуть розкладені мішки з піском. Учні Анікшчяйської гімназії пошили 200-метровий прапор Литви, який планується пронести від Кафедральної площі Вільнюса до площі Незалежності, де знаходиться сейм.

13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 під час безчинств радянської армії у Вільнюсі.

У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).

При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.