Спецпроект

Російський диспетчер дезінформував екіпаж Ту-154 Качинського - поляки

Диспетчери Смоленського аеродрому надавали пілотам польського урядового літака 10 квітня 2010 року невірну інформацію про правильність курсу посадки.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це йдеться у висновках польських експертів, які були надіслані російському МАК у вигляді зауважень до проекту рапорту причин Смоленської трагедії.

"(Екіпаж літака) був дезінформований про нібито правильний курс посадки", - зазначено в документі.

Польські експерти також зауважили, що працівник Смоленського аеродрому, який слідкував за посадкою польського урядового літака в його кінцевій фазі, "практично не мав досвіду в цій роботі".

За їх даними, за рік до катастрофи він виконував цю роботу лише сім разів, причому лише один раз - в умовах поганої погоди.

На думку польських аналітиків, надання диспетчером даних про курс, зважаючи також на значну похибку застарілих радарів аеродрому, мало вплив на "кінцевий результат польоту".

Нагадаємо, що у грудні минулого року польські слідчі вимагали заново допитати диспетчерів, які обслуговували посадку Ту-154 уряду Польщі - оскільки російська сторона несподівано анулювала їхні попередні свідчення.

Тоді Польща надіслала МАК майже 150 сторінок зауважень до проекту рапорту причин катастрофи у грудні минулого року.

МАК сьогодні оприлюднив остаточний звіт про причини катастрофи, в якому усю вину за трагедію поклав на польських пілотів, заявивши, що дії диспетчерів не були причиною катастрофи, яка забрала життя 96 польських громадян.

Сьогодні ж голова держкомісії Польщі з розслідування авіаційних інцидентів Едмунт Кліх спростував слова голови Міждержавного авіаційного комітету Тетяни Анодіної про свою участь у всіх важливих нарадах щодо розслідування Смоленської катастрофи.

"На жаль, це брехня. Мене не запрошували на жодну іншу зустріч, лише на ту, що відбулась у Смоленську, незважаючи на те, що звертався з таким проханням", - сказав він.

Кліх вважає, що росіяни навмисне вирішили швидко оприлюднити доповідь про катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського, щоб не включити в цей документ зауваження польської сторони.

Кілька днів тому Едмунт Кліх повідомив, що всі записи з радарів Смоленського аеродрому за 10 квітня 2010 року зникли.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.