Спецпроект

Депутати західних рад готують спільну резолюцію по Бандері

У четвер депутати Львівської обласної ради та Львівської міської ради спільно проведуть позачергову сесію прямо біля пам’ятника Бандері.

Так депутати відреагували на рішення суду про скасування указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя, повідомляє "Deutsche Welle".

Голова Львівської облради Олег Панькевич розповів, що біля пам’ятника Бандері відбудеться позачергова сесія обласних обранців від Львівщини.

Сесія буде відкритою і до неї зможе долучитися громадськість, додав він.

Міські депутати теж готові виявити рішучий протест на рішення суду і на решту "антиукраїнських та антинаціональних дій керівництва держави", заявив секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.

Депутати планують ухвалити спільну резолюцію з оцінкою політичних процесів у державі.

"Мусять бути рішення рад, які возвеличуватимуть наших національних героїв, національну історію. Я не сподіваюся, що буде реакція центральної влади на нашу сесію, але думаю, що має бути реакція суспільства", - зауважив Панькевич.

Крім того, як повідомляє ВО "Свобода", 14 січня о 12 годині біля пам’ятника Бандері відбудеться спільна позачергова сесія депутатів Тернопільської міської та обласної рад, а о 14.00 - позачергова сесія Івано-Франківської облради.

23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав недійсним указ президента Віктора Ющенка про надання звання "Героя України" Степану Бандері.

У касаційному порядку це рішення оскаржено у Вищому адміністративному суді, й справу взято у провадження, утім розгляду ще не було, зазначає "Deutsche Welle".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.