Спецпроект

В країні немає центру вироблення спільної історичної політики - історик

Історик Юрій Шаповал, коментуючи повідомлення про скасування рішенням суду указу про присвоєння Степану Бандері звання Героя України, зауважив, що "не в судах такі питання вирішуються".

Про це історик заявив в ефірі каналу ТВі.

"Яка мотивація суду? Питання про Бандеру не є юридичним питанням. У нього очевидне політичне підґрунтя. Це питання про існування держави під назвою Україна. Влада не знає, що з цим робити" - підкреслив пан Шаповал.

"Тінь Степана Андрійовича не дає комусь спати в цій країні. Теперішня влада ніяк не визначиться... що робити з "історичною спадщиною" попереднього президента Віктора Ющенка" - каже історик.

Пан Шаповал вважає, що в країні немає єдиного центру вироблення гуманітарної політики.

"Хто намагається зробити якісь надрегіональні міфи, образи, концепції? Хто намагається країну об'єднати? Хто сьогодні достеменно знає про того Бандеру тепер? Хто знає, що бандерівці знищили 30 тисяч людей, здійснивши різного роду акції до середини 50-х років, починаючи з 44-го року. А радянська влада в Західній Україні репресувала 500 тисяч людей, з них майже 200 тисяч були розстріляні. Хто про це знає?" - наголосив історик.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.