Спецпроект

В країні немає центру вироблення спільної історичної політики - історик

Історик Юрій Шаповал, коментуючи повідомлення про скасування рішенням суду указу про присвоєння Степану Бандері звання Героя України, зауважив, що "не в судах такі питання вирішуються".

Про це історик заявив в ефірі каналу ТВі.

"Яка мотивація суду? Питання про Бандеру не є юридичним питанням. У нього очевидне політичне підґрунтя. Це питання про існування держави під назвою Україна. Влада не знає, що з цим робити" - підкреслив пан Шаповал.

"Тінь Степана Андрійовича не дає комусь спати в цій країні. Теперішня влада ніяк не визначиться... що робити з "історичною спадщиною" попереднього президента Віктора Ющенка" - каже історик.

Пан Шаповал вважає, що в країні немає єдиного центру вироблення гуманітарної політики.

"Хто намагається зробити якісь надрегіональні міфи, образи, концепції? Хто намагається країну об'єднати? Хто сьогодні достеменно знає про того Бандеру тепер? Хто знає, що бандерівці знищили 30 тисяч людей, здійснивши різного роду акції до середини 50-х років, починаючи з 44-го року. А радянська влада в Західній Україні репресувала 500 тисяч людей, з них майже 200 тисяч були розстріляні. Хто про це знає?" - наголосив історик.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.