Спецпроект

У Росії кажуть, що українці неправильно зрозуміли заяву Путіна про перемогу

Росія вважала і вважає перемогу у Великій Вітчизняній війні спільною перемогою народів Радянського Союзу, в тому числі й українців.

Про це заявив голова МЗС Росії Сергій Лавров на підсумковій прес-конференції в Москві, повідомляють РИА Новости.

За його словами, "деякі українські ЗМІ витлумачили висловлювання прем'єра Володимира Путіна про те, що найбільших втрат зазнала у Другій світовій війні РРФСР, як спробу поділити перемогу".

"Що стосується питання про перемогу у Великій Вітчизняній війні, то, я думаю, що ні в кого немає жодних сумнівів, що російське керівництво, президент Росії, уряд Росії та всі інші члени керівництва РФ і весь російський народ виходить з того, що ця була спільна перемога народів Радянського Союзу", - сказав Лавров.

"Так записано у всіх наших документах, так воно і є насправді. І жодних інших підходів російського керівництва не існує. Все інше - це спроби шукати якусь сенсацію там, де її просто немає", - додав він.

Як відомо, раніше Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.