Спецпроект

У Росії кажуть, що українці неправильно зрозуміли заяву Путіна про перемогу

Росія вважала і вважає перемогу у Великій Вітчизняній війні спільною перемогою народів Радянського Союзу, в тому числі й українців.

Про це заявив голова МЗС Росії Сергій Лавров на підсумковій прес-конференції в Москві, повідомляють РИА Новости.

За його словами, "деякі українські ЗМІ витлумачили висловлювання прем'єра Володимира Путіна про те, що найбільших втрат зазнала у Другій світовій війні РРФСР, як спробу поділити перемогу".

"Що стосується питання про перемогу у Великій Вітчизняній війні, то, я думаю, що ні в кого немає жодних сумнівів, що російське керівництво, президент Росії, уряд Росії та всі інші члени керівництва РФ і весь російський народ виходить з того, що ця була спільна перемога народів Радянського Союзу", - сказав Лавров.

"Так записано у всіх наших документах, так воно і є насправді. І жодних інших підходів російського керівництва не існує. Все інше - це спроби шукати якусь сенсацію там, де її просто немає", - додав він.

Як відомо, раніше Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.