Спецпроект

Донецький історик - чому Схід не визнає УПА

Схід України не сприймає УПА через недостатню обізнаність із фактами, вважає заступник декана історичного факультету Донецького національного університету Юрій Теміров.

"На Сході несприйняття УПА значною мірою базується якраз на незнанні фактів і дуже часто на небажанні визнавати ці факти", - зазначив Ю. Теміров у коментарі для ZAXID.NET.

Водночас, історик вказав на те, що на Заході України також дуже часто має місце упереджене ставлення до Сходу, яке рівною мірою базується на незнанні фактів. Зокрема, він вказав на стереотип, за яким Донецька область начебто значно переважає західні області за рівнем злочинності.

"Донецька область за рівнем населення переважає три західні області, і тому кількість злочинів у нас насправді теж більша. Але якщо взяти середній рівень на тисячу населення, то кількість злочинів приблизно однакова", - сказав він, додаючи, що злочинність на тисячу населення у великих українських мегаполісах приблизно однакова як у Львові, так і в Донецьку.

Окрім того, заступник декана історичного факультету ДНУ висловив думку, що українські можновладці занадто акцентують на тих історичних питаннях, що розділяють суспільство - зокрема, щодо Степана Бандери.

"На мій погляд, політики максимально політизували ці аспекти. У нас постійно кажуть про розкол, а якщо постійно про нього казати, то він в кінці-кінців трапиться. Перше, що треба зробити - більше акцентувати на тих аспектах в нашій спільній історії, які нас поєднують", - наголосив історик.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.