Спецпроект

Донецький історик - чому Схід не визнає УПА

Схід України не сприймає УПА через недостатню обізнаність із фактами, вважає заступник декана історичного факультету Донецького національного університету Юрій Теміров.

"На Сході несприйняття УПА значною мірою базується якраз на незнанні фактів і дуже часто на небажанні визнавати ці факти", - зазначив Ю. Теміров у коментарі для ZAXID.NET.

Водночас, історик вказав на те, що на Заході України також дуже часто має місце упереджене ставлення до Сходу, яке рівною мірою базується на незнанні фактів. Зокрема, він вказав на стереотип, за яким Донецька область начебто значно переважає західні області за рівнем злочинності.

"Донецька область за рівнем населення переважає три західні області, і тому кількість злочинів у нас насправді теж більша. Але якщо взяти середній рівень на тисячу населення, то кількість злочинів приблизно однакова", - сказав він, додаючи, що злочинність на тисячу населення у великих українських мегаполісах приблизно однакова як у Львові, так і в Донецьку.

Окрім того, заступник декана історичного факультету ДНУ висловив думку, що українські можновладці занадто акцентують на тих історичних питаннях, що розділяють суспільство - зокрема, щодо Степана Бандери.

"На мій погляд, політики максимально політизували ці аспекти. У нас постійно кажуть про розкол, а якщо постійно про нього казати, то він в кінці-кінців трапиться. Перше, що треба зробити - більше акцентувати на тих аспектах в нашій спільній історії, які нас поєднують", - наголосив історик.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.