Спецпроект

Регіонал побудував пам'ятник греко-католикам

Пам'ятник братам Андрію та Климентію Шептицьким споруджують у Львівській області за кошти народного депутата від Партії регіонів Петра Писарчука.

Про це агенції "Інтерфакс-Україна" повідомили у прес-службі депутата.

Пам'ятник буде стояти біля новозбудованого храму в селі Прилбичі - на малій батьківщині братів Шептицьких. За словами скульптора Василя Гоголя, пам'ятник складе 4 м у висоту, вагою більше 40 тонн.

"Пам'ятник буде у вигляді піраміди, перед якою будуть сидіти брати Шептицькі в рясах. Це повинно символізувати вічність ідей, які вони втілювали своїми діями і помислами", - сказав він. В якості матеріалу обрано камінь вапняку.

На сьогоднішній день пам'ятник уже готовий, тривають роботи з благоустрою території. Очікується, що відкриють пам'ятник у поточному році на Великдень, 24 квітня. Вартість пам'ятника - близько 500 тис грн.

П. Писарчук фінансував створення документальних фільмів про митрополита А. Шептицького та патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

Митрополит Андрій (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.