Спецпроект

Російський історик - проблема не в Бандері, а в міфі про існування окремого українського народу

"Треба відновити історичну справедливість. Будь-який історик скаже, що Грушевський - казкар. Але його концепція була сприйнята й іншими колишніми республіками СРСР, які таким чином легітимізують власну владу".

"За всіма критеріями, безумовно, Степан Бандера не може вважатися героєм Україні" - про це в інтерв'ю кореспонденту ІА REGNUM заявив російський історик Олександр Колпакіді, коментуючи скасування судом указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння звання героя України лідерові ОУН.

На думку Колпакіді, автора книг "Внешняя разведка России", "Империя ГРУ", "КГБ. Спецоперации советской разведки", більшість населення України ніколи не вважала Бандеру героєм. "Можливо, якийсь час його вважає таким певна частина Західної України, але більшість населення його ніколи не сприймала. Навіть ті, хто захоплювалися діяльністю бойовиків УПА і тим же Романом Шухевичем, завжди з презирством ставилися до Бандери. Він продажний, дрібний, верескливий політикан, тупий, без всяких талантів: писав погано, виступав погано, поганий конспіратор, ніколи особисто не брав участі у терактах. Шухевич теж не відрізнявся великим розумом, але він хоча б був мужній, бойовик, бандит, який дійсно погубив масу народу, багато років проходив підготовку в німецьких розвідувальних школах, одним словом - був великий негідник. Це розуміють і говорять навіть самі українські націоналісти ", - заявив російський історик.

Вчений додав, що основна проблема України не в Бандері і Шухевичі.

Проблема в тому, на думку Колпакіді, що двадцять років тому Україні була нав'язана "концепція Грушевського": "помилкова, заснована не на історії, не на фактах, а на міфах про існування якогось окремого українського народу зі своєї державністю. Ось основа".

Як зазначив історик Колпакіді, якщо Партія регіонів дійсно хоче змінити свої відносини з Росією, вона має змінити саму концепцію історії України. Скасування указу - це правильний крок, але це дрібниця, вважає експерт. "Справа не в Бандері, справа в самій концепції. Треба поміняти її, при цьому російська сторона не повинна вимагати заміни одних міфів новими. Треба просто відновити історичну справедливість. Будь-який історик скаже, що Грушевський - казкар. Але його концепція була сприйнята не тільки на Україні, а й іншими колишніми республіками СРСР, які таким чином створюють легітимацію власної влади. Мало того, ця легітимація може будуватися тільки на основі русофобії ", - вважає співрозмовник російського агентства.

До слова, REGNUM вважається інформагентством близьким до Кремля, тим показовішою є антиукраїнська брутальність слів історика Колпакіді. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.