Спецпроект

Партія Ющенка кличе до Канева, щоб вшанувати пам'ять людини, яка спалилася за Україну

21 січня на Чернечій Горі у Каневі пройде поминальне богослужіння у пам'ять про Героя України, політв'язня Олексу Гірника, який 1978 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти комуністичного режиму і проти русифікації українського народу.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі партії "Наша Україна", яка щороку патронує проведення акції з ушанування пам'яті Олекси Гірника.

У ніч на 21 січня 1978 року на північному схилі Чернечої Гори Гірник розкидав листівки, на яких його рукою було написано: "Протест проти русифікації українського народу". І підпис: "На знак протесту спалився Олекса Гірник з Калуша".

За часів радянської влади інформація про цей вчинок замовчувалася. Відомості про О.Гірника спочатку поширювалися хвилями радіо "Свобода". Тільки після здобуття незалежності Україною правда про вчинок Гірника була вперше опублікована в газеті "Літературна Україна".

У 2003 р. Київський фонд імені Олекси Гірника і Ліга українських меценатів заснували премію імені Олекси Гірника.

Указом Президента України Віктора Ющенка від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Депутатом Верховної Ради кількох попередніх скликань від партії "Наша Україна" був син героя - Євген. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.