Спецпроект

Глава турецького уряду шантажував Януковича Голодомором-геноцидом

Прем'єр-міністр Туреччини Ердоган категорично відмовлявся відвідувати Меморіал пам'яті жертв голодомору, що є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Скандал і навіть небезпеку зниження рівня візиту вдалося залагодити лише після запевнення української сторони, що Голодомор більше не вважається геноцидом.

Підготовка візиту Реджепа Ердогана до Києва виявилася затьмареною конфліктом протокольних служб турецького прем'єра та президента Віктора Януковича. Турки навідріз відмовилися виконувати вимогу української сторони про відвідання Меморіалу пам'яті жертв голодомору, яке є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Конфлікт досяг апогею в понеділок вранці, коли Анкара зажадала знизити рівень візиту з офіційного до робочого, аби глава турецького уряду не виявився поблизу пам'ятника.

Реакція гостей на протокольну церемонію не видається дивною. Туреччина, на адресу якої нерідко звучать звинувачення в геноциді вірмен на початку ХХ століття, болісно ставиться до подібних історичних подій в інших країнах.

"Те, що Віктор Ющенко в період президентства не раз просив Анкару визнати геноцидом голодомор 1930-х років, суттєво погіршило двосторонні відносини", - поділився з виданням один з українських дипломатів.

"Врятувати" візит турецького лідера вдалося в останній день - українці переконали МЗС Туреччини і канцелярію прем'єра в тому, що тепер Київ вкладає інший зміст у поняття голодомору. Учора ввечері, за дві години до вильоту пана Ердогана з Анкари, джерело в адміністрації президента підтвердив, що рівень візиту знову підвищився до офіційного, пише газета "Коммерсант-Украина".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.