Спецпроект

Музей Івана Гончара запрошує на виставку до 100-річчя засновника

Національний центр народної культури "Музей івана Гончара" запрошує 28 січня о 17:00 годині на вечір пам'яті та відкриття виставок до 100-літнього ювілею Івана Макаровича Гончара (1911-1993).

У програмі вечора:

Відкриття виставки ІВАН ГОНЧАР: "Жити і творити для народу".

Унікальна збірка хатнього музею І.М. Гончара, сформованого на основі етнологічного розуміння українського мистецтва, стала реальним втіленням української національної ідеї.

Музей Гончара в 1960-і був одним із неофіційних осередків "шістдесятництва" в Україні, в реакційні 70-і - являв зразок протистояння художника і громадянина системі, а з другої пол. 80-х рр. став духовною основою для національно-визвольного руху й формування ідеології української державності.

Презентація видань:

- Книги подарунково-поштових листівок "Українці в малюнках Івана Гончара". Видання розкриває для читачів ще одну сторінку творчого і наукового доробку Гончара - серію його картин "Українські народні типажі у місцевому національному вбранні другої половини XIX - початку XX століть".

- Бібліографічного покажчика "Іван Гончар: митець, збирач, дослідник". Унікальне видання, яке вперше видається у такому обсязі (614 записів), охоплює публікації від 1949 по 2009 роки.

Виставка діятиме з 28 січня до 13 лютого 2011 року щодня,
крім понеділка та останнього вівторка місяця з 10 до 17.45

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.