Спецпроект

Музей Івана Гончара запрошує на виставку до 100-річчя засновника

Національний центр народної культури "Музей івана Гончара" запрошує 28 січня о 17:00 годині на вечір пам'яті та відкриття виставок до 100-літнього ювілею Івана Макаровича Гончара (1911-1993).

У програмі вечора:

Відкриття виставки ІВАН ГОНЧАР: "Жити і творити для народу".

Унікальна збірка хатнього музею І.М. Гончара, сформованого на основі етнологічного розуміння українського мистецтва, стала реальним втіленням української національної ідеї.

Музей Гончара в 1960-і був одним із неофіційних осередків "шістдесятництва" в Україні, в реакційні 70-і - являв зразок протистояння художника і громадянина системі, а з другої пол. 80-х рр. став духовною основою для національно-визвольного руху й формування ідеології української державності.

Презентація видань:

- Книги подарунково-поштових листівок "Українці в малюнках Івана Гончара". Видання розкриває для читачів ще одну сторінку творчого і наукового доробку Гончара - серію його картин "Українські народні типажі у місцевому національному вбранні другої половини XIX - початку XX століть".

- Бібліографічного покажчика "Іван Гончар: митець, збирач, дослідник". Унікальне видання, яке вперше видається у такому обсязі (614 записів), охоплює публікації від 1949 по 2009 роки.

Виставка діятиме з 28 січня до 13 лютого 2011 року щодня,
крім понеділка та останнього вівторка місяця з 10 до 17.45

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.