Спецпроект

Музей Івана Гончара запрошує на виставку до 100-річчя засновника

Національний центр народної культури "Музей івана Гончара" запрошує 28 січня о 17:00 годині на вечір пам'яті та відкриття виставок до 100-літнього ювілею Івана Макаровича Гончара (1911-1993).

У програмі вечора:

Відкриття виставки ІВАН ГОНЧАР: "Жити і творити для народу".

Унікальна збірка хатнього музею І.М. Гончара, сформованого на основі етнологічного розуміння українського мистецтва, стала реальним втіленням української національної ідеї.

Музей Гончара в 1960-і був одним із неофіційних осередків "шістдесятництва" в Україні, в реакційні 70-і - являв зразок протистояння художника і громадянина системі, а з другої пол. 80-х рр. став духовною основою для національно-визвольного руху й формування ідеології української державності.

Презентація видань:

- Книги подарунково-поштових листівок "Українці в малюнках Івана Гончара". Видання розкриває для читачів ще одну сторінку творчого і наукового доробку Гончара - серію його картин "Українські народні типажі у місцевому національному вбранні другої половини XIX - початку XX століть".

- Бібліографічного покажчика "Іван Гончар: митець, збирач, дослідник". Унікальне видання, яке вперше видається у такому обсязі (614 записів), охоплює публікації від 1949 по 2009 роки.

Виставка діятиме з 28 січня до 13 лютого 2011 року щодня,
крім понеділка та останнього вівторка місяця з 10 до 17.45

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.