Спецпроект

Музей Івана Гончара запрошує на виставку до 100-річчя засновника

Національний центр народної культури "Музей івана Гончара" запрошує 28 січня о 17:00 годині на вечір пам'яті та відкриття виставок до 100-літнього ювілею Івана Макаровича Гончара (1911-1993).

У програмі вечора:

Відкриття виставки ІВАН ГОНЧАР: "Жити і творити для народу".

Унікальна збірка хатнього музею І.М. Гончара, сформованого на основі етнологічного розуміння українського мистецтва, стала реальним втіленням української національної ідеї.

Музей Гончара в 1960-і був одним із неофіційних осередків "шістдесятництва" в Україні, в реакційні 70-і - являв зразок протистояння художника і громадянина системі, а з другої пол. 80-х рр. став духовною основою для національно-визвольного руху й формування ідеології української державності.

Презентація видань:

- Книги подарунково-поштових листівок "Українці в малюнках Івана Гончара". Видання розкриває для читачів ще одну сторінку творчого і наукового доробку Гончара - серію його картин "Українські народні типажі у місцевому національному вбранні другої половини XIX - початку XX століть".

- Бібліографічного покажчика "Іван Гончар: митець, збирач, дослідник". Унікальне видання, яке вперше видається у такому обсязі (614 записів), охоплює публікації від 1949 по 2009 роки.

Виставка діятиме з 28 січня до 13 лютого 2011 року щодня,
крім понеділка та останнього вівторка місяця з 10 до 17.45

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.