Спецпроект

У Вінниці хочуть відкрити ставку Гітлера для туристів

Голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига наполягає на створенні туристичного маршруту до "Ставки "Вервольф" (Вінницька область) до Дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив на нараді в ОДА.

"Навколо цього об'єкта вже багато років точиться багато розмов, тому на «ставці Вервольф" пора створити туристичний маршрут, музей пам'яті жертв фашизму таким чином, щоб цей музей нагадував про ті часи, які пережили наші люди, про жертви та героїзм нашого народу. Також має бути продемонстроване обличчя ворога-фашиста. Ми маємо продемонструвати, якого ворога переміг наш народ", - сказав Джига.

Керівник області доручив, щоб землю під "Ставкою Вервольф" було вилучено з користування "Вінницяоблагроліс" та передано Вінницькому краєзнавчому музею.

За словами Джиги, біля цього об'єкту має бути створений музей, де будуть представлені історичні речі часів Великої Вітчизняної війни.

"Для створення цього об'єкту мають бути направлені усі сили управління культури Вінницької облдержадміністрації та залучені найкращі фахівці області", - наголосив він.

Довідка: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") знаходилася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для керування військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники припускають, що і для подальших бойових дій у напрямку Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти почала з квітня 1942, в березні 1944 р., напередодні німецького відступу, ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" в Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонних бомбосховища, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.