Спецпроект

У Вінниці хочуть відкрити ставку Гітлера для туристів

Голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига наполягає на створенні туристичного маршруту до "Ставки "Вервольф" (Вінницька область) до Дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив на нараді в ОДА.

"Навколо цього об'єкта вже багато років точиться багато розмов, тому на «ставці Вервольф" пора створити туристичний маршрут, музей пам'яті жертв фашизму таким чином, щоб цей музей нагадував про ті часи, які пережили наші люди, про жертви та героїзм нашого народу. Також має бути продемонстроване обличчя ворога-фашиста. Ми маємо продемонструвати, якого ворога переміг наш народ", - сказав Джига.

Керівник області доручив, щоб землю під "Ставкою Вервольф" було вилучено з користування "Вінницяоблагроліс" та передано Вінницькому краєзнавчому музею.

За словами Джиги, біля цього об'єкту має бути створений музей, де будуть представлені історичні речі часів Великої Вітчизняної війни.

"Для створення цього об'єкту мають бути направлені усі сили управління культури Вінницької облдержадміністрації та залучені найкращі фахівці області", - наголосив він.

Довідка: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") знаходилася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для керування військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники припускають, що і для подальших бойових дій у напрямку Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти почала з квітня 1942, в березні 1944 р., напередодні німецького відступу, ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" в Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонних бомбосховища, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.