Спецпроект

США депортують українця, якого звинувачують у страті євреїв

Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

Про це повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

До якої саме країни мають намір вислати Калімона, поки не уточнюється.

Джон (Іван) Калимон, який емігрував до США в 1949 році, отримав американське громадянство в 1955 році, до виходу на пенсію працював автомеханіком у місті Трой.

У 2007 році Калимон був позбавлений американського громадянства.

Процес депортації Калимона було розпочато в серпні 2009 року.

У документах, наданих імміграційному суду Мін'юстом США, стверджувалося, що Калимон перебував на службі в Українській допоміжній поліції з травня 1942 року по березень 1944 року і в цей період брав участь у стратах, особисто вбив як мінімум одного єврея.

За даними міністерства юстиції США, Калимон також брав участь в операціях із депортації євреїв зі Львова до концентраційних таборів.

Сам Калимон категорично відкидає звинувачення в участі в розстрілах.

Сторона захисту вже оголосила, що найближчим часом збирається оскаржити рішення імміграційного суду про депортацію.

Промову ще одного звинувачуваного українця Івана Дем'янюка на свій захист "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.