Спецпроект

США депортують українця, якого звинувачують у страті євреїв

Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

Про це повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

До якої саме країни мають намір вислати Калімона, поки не уточнюється.

Джон (Іван) Калимон, який емігрував до США в 1949 році, отримав американське громадянство в 1955 році, до виходу на пенсію працював автомеханіком у місті Трой.

У 2007 році Калимон був позбавлений американського громадянства.

Процес депортації Калимона було розпочато в серпні 2009 року.

У документах, наданих імміграційному суду Мін'юстом США, стверджувалося, що Калимон перебував на службі в Українській допоміжній поліції з травня 1942 року по березень 1944 року і в цей період брав участь у стратах, особисто вбив як мінімум одного єврея.

За даними міністерства юстиції США, Калимон також брав участь в операціях із депортації євреїв зі Львова до концентраційних таборів.

Сам Калимон категорично відкидає звинувачення в участі в розстрілах.

Сторона захисту вже оголосила, що найближчим часом збирається оскаржити рішення імміграційного суду про депортацію.

Промову ще одного звинувачуваного українця Івана Дем'янюка на свій захист "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.