Спецпроект

Янукович вшановує героя-космонавта, який сприяв зняттю його судимостей

Два міста - Луганськ і Єнакієве, рідне місто чинного президента, - борються за право увічнити пам'ять льотчика-космонавта Георгія Берегового.

Президент України Віктор Янукович 1 лютого по телефону обговорив з родиною льотчика-космонавта СРСР Георгія Берегового можливість створення в Єнакієвому військово-патріотичного ліцею, що носитиме ім'я космонавта.

Раніше в ЗМІ повідомлялося, що з ініціативою про відкриття Луганського кадетського корпусу імені Г.Т. Берегового на базі колишнього льотного училища виступив заступник голови Луганської облдержадміністрації Родіон Мірошник.

Син космонавта - Віктор Георгійович, в інтерв'ю сайту "ОстроВ" відзначив, що ніхто з Луганська не звертався до нього або комусь із родичів батька з проханням про присвоєння імені Г.Т. Берегового кадетського ліцею.

За його словами, не обговорювалася ця тема і в розмові з Президентом: "1 лютого у мене дійсно відбулася розмова з Президентом України В. Ф. Януковичем, але, окрім раніше озвученої в ЗМІ підтримки нашою родиною можливості створення військово-патріотичного ліцею імені Г.Т. Берегового на базі Єнакіївського аероклубу і Міжнародного політехнічного музею "Український техноленд" в Єнакієвому, не обговорювалося".

Нагадаємо, що 26 січня 2011 року Кабінет Міністрів України обговорював план заходів щодо відзначення Героя Радянського Союзу Георгія Берегового, причому глава уряду Микола Азаров переплутав ім'я космонавта, назвавши його Юрієм

Секрет президентської уваги до героя космосу полягає в тому, що восени 1978 року депутат Верховної Ради СРСР від Єнакієвого льотчик-космонавт Георгій Береговий звернувся до голови Донецького обласного суду (майбутнього голови Верховного Суду України) Віталія Бойка з проханням переглянути в порядку нагляду справу свого земляка Віктора Януковича.

У листі було вказано: "Суть прохання, із яким він звернувся до мене, полягає в тому, що він, будучи неповнолітнім – в одному випадку, а в іншому – досить ще молодою людиною, двічі був засуджений народним судом м.Єнакієвого в 1967 і 1970 роках.

Як видно з копій судових рішень і його пояснень, він в обох випадках був засуджений – у зв'язку з обмовою його дорослими злочинцями.

Янукович В.Ф. – молода людина з дуже важкою долею, рано залишившись без батьків, виховувався в дитячому будинку, закінчив навчання в технікумі, навчається в інституті, винятково позитивно характеризується, за нього клопоче колектив підприємства, і сам він прагне вступити до лав КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Наявність безпідставних, на мій погляд, судимостей, не дає можливості йому жити по совісті й планувати своє майбутнє.
"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.