Спецпроект

На батьківщині Івана Гончара теж відкрили його музей - у рідній хаті

4 лютого у Лип'янці на Черкащині відзначили 100-річний ювілей свого видатного земляка, скульптора, колекціонера, етнографа, громадського діяча Івана Гончара.

Центральною подією вшанувань стало відкриття садиби-музею митця саме в батьківській хаті Івана Гончара. Її прийняла на баланс сільська рада і після ремонту тут розпочалося створення експозиції.

На урочистості до Лип'янки приїхали прийомний син Івана Макаровича, художник Петро Гончар, його дружина - народна артистка України Ніна Матвієнко та делегація Національного центру народної культури (НЦНК) "Музей Івана Гончара".

І саме з Лип'янки почався цьогорічний районний мистецький фестиваль, який присвячений ювілеєві Івана Гончара та 20-річчю Незалежності України. А сцена сільського будинку культури об'єднала виконавців Лип'янки, Шполи і столичних митців.

Нагадаємо, що у київському музеї Івана Гончара розпочалася виставка до 100-річчя з його дня народження.

ДОВІДКА: Гончар Іван Макарович (1911-1993) - скульптор, живописець, графік, етнограф, збирач українського народного мистецтва та предметів побуту.

У 1959 році відкрив у своєму будинку у Києві фактично приватний музей, де демонстрував зібрані ним колекції. За кілька років будинок Гончара став одним із найвідвідуваніших місць у Києві, де збиралися шістдесятники й куди приходили закордонні гості.

Очевидці пригадують, що навіть державні туристичні організації таємно водили до нього іноземців, які, незадоволені рівнем представлення національної культури в офіційних музеях, просили показати їм "справжню Україну".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.