Спецпроект

Папа Венедикт XVI прийняв зречення Патріарха Любомира з посади глави УГКЦ

Про це рішення понтифіка, прийняте 10 лютого, інформує офіційний сайт Української Греко-католицької церкви. Подання щодо відставки вселенському архиєрею владика Гузар подав 2008 року, коли йому виповнилося 75 років.

"Сьогодні, коли я вже не маю достатньо сил, хочу передати уряд своєму наступникові, який ефективно продовжуватиме цю працю. Бо це не моя праця і я не є ключем. Ключем є Церква, а мета нашої праці - служіння Церкві, і ми стараємося це виконувати доти, доки можемо це робити ефективно", - пояснює своє рішення Блаженніший Любомир.

Після відходу від керівництва УГКЦ Блаженніший Любомир не має наміру цілковито покидати життя Церкви і суспільства. "Я робитиму те, що ще можна робити. Буду молитися за Церкву, переосмислювати минуле, стежити за тим,  щоб нічого з минулого нашої Церкви не затратилося. Хотів би проводити зустрічі з молоддю, а також з різними професійними групами", - розповідає колишній предстоятель УГКЦ. Уже цього місяця Його Блаженство зустрічатиметься зі студентами Києво-Могилянської академії, а також розпочинає роботу над другою аудіотрилогією під назвою "Суспільство", до якої увійдуть аудіокниги "Суспільство і влада", "Суспільство і бізнес" та "Суспільство і закон".

"Згідно з канонічним правом, до обрання нового Глави УГКЦ Адміністратором Церкви буде Архиєпископ Львівський владика Ігор (Возьняк). Протягом двох місяців відбудеться виборчий Синод, який обере нового Главу Церкви. За Блаженнішим Любомиром збережуться усі титули та почесті, належні його санові", - повідомив секретар Синоду Єпископів, Куріальний єпископ УГКЦ Богдан (Дзюрах).

Блаженніший Любомир очолив УГКЦ десять років тому, після смерті свого попередника на престолі Мирослава Івана (Любачівського). Він став першим Предстоятелем Церкви, обраним спеціальним Синодом Єпископів після виходу Церкви із підпілля та здобуття Україною незалежності. У час правління Церквою Блаженнішим Любомиром престол Глави УГКЦ був повернений зі Свято-Юрської гори у Львові до столиці України. У Києві підходить до завершення будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового та Патріаршого центру УГКЦ.

УГКЦ сьогодні

На сьогодні УГКЦ об'єднує понад 5,5 мільйона вірних на території України; крім того, греко-католиками визнають себе біля 1,5 мільйона осіб у країнах Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Верховне Архиєпископство в Україні об'єднує 12 єпархій та екзархатів. За статистичними даними Державного департаменту у справах релігій в Україні, станом на 1 січня 2010 року УГКЦ налічувала: 3597 зареєстрованих громад, 2347 священиків, 1248 ченців і черниць, 3581 храм, 1138 недільних шкіл, 105 монастирів, 27 періодичних видань, 15 навчальних закладів із 1273 слухачами, основним із яких є Український католицький університет. Сьогодні до Синоду Єпископів УГКЦ входять 50 ієрархів Церкви з України та з-за кордону.

Поза межами України до Верховного Архиєпископства належать: Перемишльсько-Варшавська греко-католицька митрополія у Польщі (Перемишльсько-Варшавська архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія з понад 300 тисячами вірних у 100 парафіях), три апостольські екзархати для українських греко-католиків у Німеччині, Франції та Великобританії, дві греко-католицькі митрополії у Північній Америці: Сполучених Штатах і Канаді (у США - Філадельфійська митрополія, яка складається з чотирьох єпархій у Філадельфії, Пармі, Чикаго і Стемфорді, у Канаді - Вінніпезька митрополія з п'яти єпархій у Вінніпегу, Едмонтоні, Нью-Вестмінстері, Саскатуні й Торонто). Крім того, існують єпархії УГКЦ у Буенос-Айресі (Аргентина), Куритибі (Бразилія) і Мельбурні (Австралія). Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллін), Молдові (Кишинів), Австрії, Парагваї, Венесуелі, Португалії, Італії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані та Росії. УГКЦ надає духовну опіку своїм вірним у країнах перебування останньої хвилі мігрантів з України.


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.