Спецпроект

Бундестаг хоче вшанувати німців, депортованих із Польщі та Чехії після війни

Після емоційних дебатів німецький бундестаг проголосував за запит до уряду Німеччини "Про 60-річчя підписання Хартії німецьких депортованих", яким пропонується встановити офіційний день пам'яті жертв депортацій.

Про це повідомляє офіційний сайт парламенту Німеччини

Документ був проголосований голосами коаліції ХДС/ХСС та ФДП (Вільна демократична партія). У ньому сказано, що проголошення 5 серпня 1950 року Хартії було "важливим дороговказом на шляху до інтеграції та примирення", а також високо оцінено заслуги переселенців із тогочасних німецьких східних земель після ІІ світової війни.

Окрім того, депутати пропонують урядові вивчити питання про встановлення 5 серпня національним Днем пам'яті за жертвами депортацій.

Запит вже викликав негативну реакцію у Польщі та в Чехії, оскільки основна маса німецьких переселенців у післявоєнний час була насильно вигнана із територій, які зараз належать цим державам, а саме: Судети - Чехії, Сілезія, Східна Прусія та Померанія - Польщі. (Частина цих територій була заселена депортованими польським комуністичним урядом українцями під час так званої "Операції "Вісла" - ІП) 

У свою чергу 68 істориків із Німеччини, Чехії, Польщі, США та Ізраїлю оприлюднили відкритий лист, у якому пишуть, що "прославляючи заслуги переселенців, німецькі політики подають хибний сигнал".

Адже, в Хартії, нагадують вчені, жодним словом не згадано про причини, які викликали ІІ світову війну, замовчано також численні нацистські злочини. Історики нагадують, що ООН вже визначив дату 20 червня Днем біженців і що немає змісту встановлювати ще один "загальнонімецький" день.

ДОВІДКА: Хартія німецьких депортованих (Charta der deutschen Heimatvertriebenen) - документ, підписаний 5 серпня 1950 року представниками громадських об'єднань німецьких виселенців у Штутгарті, де вони задекларували готовність до зречення своєї малої батьківщини на благо побудови нової об'єднаної Європи.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.