Спецпроект

Бундестаг хоче вшанувати німців, депортованих із Польщі та Чехії після війни

Після емоційних дебатів німецький бундестаг проголосував за запит до уряду Німеччини "Про 60-річчя підписання Хартії німецьких депортованих", яким пропонується встановити офіційний день пам'яті жертв депортацій.

Про це повідомляє офіційний сайт парламенту Німеччини

Документ був проголосований голосами коаліції ХДС/ХСС та ФДП (Вільна демократична партія). У ньому сказано, що проголошення 5 серпня 1950 року Хартії було "важливим дороговказом на шляху до інтеграції та примирення", а також високо оцінено заслуги переселенців із тогочасних німецьких східних земель після ІІ світової війни.

Окрім того, депутати пропонують урядові вивчити питання про встановлення 5 серпня національним Днем пам'яті за жертвами депортацій.

Запит вже викликав негативну реакцію у Польщі та в Чехії, оскільки основна маса німецьких переселенців у післявоєнний час була насильно вигнана із територій, які зараз належать цим державам, а саме: Судети - Чехії, Сілезія, Східна Прусія та Померанія - Польщі. (Частина цих територій була заселена депортованими польським комуністичним урядом українцями під час так званої "Операції "Вісла" - ІП) 

У свою чергу 68 істориків із Німеччини, Чехії, Польщі, США та Ізраїлю оприлюднили відкритий лист, у якому пишуть, що "прославляючи заслуги переселенців, німецькі політики подають хибний сигнал".

Адже, в Хартії, нагадують вчені, жодним словом не згадано про причини, які викликали ІІ світову війну, замовчано також численні нацистські злочини. Історики нагадують, що ООН вже визначив дату 20 червня Днем біженців і що немає змісту встановлювати ще один "загальнонімецький" день.

ДОВІДКА: Хартія німецьких депортованих (Charta der deutschen Heimatvertriebenen) - документ, підписаний 5 серпня 1950 року представниками громадських об'єднань німецьких виселенців у Штутгарті, де вони задекларували готовність до зречення своєї малої батьківщини на благо побудови нової об'єднаної Європи.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.