Спецпроект

Депутати хочуть заборонити встановлювати пам’ятники Сталіну

Депутати від НУНС Олександр Третьяков та Ірина Геращенко пропонують заборонити встановлення на території України пам'ятників Йосипу Сталіну.

Відповідний законопроект "Про заборону спорудження (створення) пам'ятників і монументів Сталіну та іншим особам, винним в організації Голодомору 1932-1933 років в Україні" зареєстровано у Верховній Раді.

Автори наполягають на забороні спорудження і встановлення пам'ятників причетним до організації Голодомору особам, вина яких встановлена судом - зокрема, "головному ідейному організаторові цієї трагедії Йосипу Сталіну".

Коментуючи свою законодавчу ініціативу, депутати нагадали, що законом публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності українського народу і є протиправним.

Депутати підкреслюють, що десятки країн світу та сотні міжнародних організацій визнали Голодомор геноцидом українського народу, засудивши організаторів цього нелюдського акту.

"На жаль, сьогодні сучасні неосталіністи і прихильники так званої "залізної руки" при прямому потуранні влади дозволяють собі безкарно встановлювати пам'ятники катам, знущаючись таким чином над пам'яттю народу", - зазначили автори документу.

"Тому потрібно законодавчо закріпити норму про заборону встановлювати пам'ятники диктаторам", - додали вони.

На їхню думку, "пам'ятники катам викликають негативну реакцію суспільства, вони є прямою провокацією, про що свідчать останні події навколо встановлення, а потім пошкодження пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, а також спроби "прикрасити" цим ідолом Одесу".

Нагадаємо, що мер Запоріжжя днями повідомив, що "мала архітектурна форма" у вигляді силумінового погруддя Сталіна біля обкому Компартії була встановлена незаконно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.