Спецпроект

СБУ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ДОПИТАЛА ІСТОРИКА. Цікавлять матеріали про КДБ

16 лютого слідчий СБУ впродовж 5 годин допитував історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Вилучений комп'ютер та жорсткі диски досі не повернули - їх досі "вивчають".

Це перша слідча дія після подій вересня 2010 року, коли СБУ затримала історика Забілого, провела несанкціоновані обшуки в Національному музеї "Тюрма на Лонцького", безпідставно конфіскувала комп'ютери науковців та порушила кримінальну справу.

Як повідомляє Центр дослідження визвольного руху, СБУ зацікавилася "державними таємницями" з комп'ютера Забілого - "навчальними матеріалами кагебістів та інформацією про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці". 

Забілий пояснив, що скачав ці документи з сайту "KGB documents online", про що і розповів вчора співробітнику української спецслужби.

Забілий розказує, що СБУ далі активно цікавиться історією України, різноманітними аспектами його наукових досліджень, особливостями музейної роботи. Слідчий запитував про контакти Руслана Забілого з іншими істориками, навіть хотів, аби зазначити дати знайомств та місця зустрічей.  

Про те, як нинішній голова СБУ Хорошковський плутає радянський гриф "секретно" з українським "таємно", читайте тут

"Я приїхав на цей допит, хоча мусив сам оплатити подорож зі Львова, - сподівався отримати назад комп'ютер та мої наукові праці, але, на жаль, цього не сталося. Такі допити забирають мій час, який мав би бути присвячений роботі - після вилучень матеріалів, спогадів та комп'ютерів з музею ми так і не вклалися у графіки підготовки виставки про дисидентів", - говорить Руслан Забілий. 
 
Нагадаємо також, що музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", незважаючи на доручення Президента України Віктора Януковича, так і не передано до Українського інституту національної пам'яті. Музей також не отримав обіцяного високими посадовцями державного фінансування на цей рік. 

Останній матеріал Руслана Забілого на ІП - про боксера і повстанця Осипа Хому - читайте тут

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.