Спецпроект

У Азарова обіцяють не знижувати статус Інституту національної пам’яті

Керівництво Кабміну не має наміру знижувати статус Інституту національної пам’яті, заявляють в уряді.

"Керівництво уряду глибоко впевнене в тому, що без національної пам'яті не може бути і національної свідомості та не має жодного наміру понижати статусу цієї загальнонаціональної установи", - сказано у повідомленні прес-служби КМУ.

У Кабміні також пояснили причини скорочення штатного розкладу Інституту на третину.

В уряді нагадали, що гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті відтепер становить 70 одиниць.

"Зазначена цифра дещо менша попередньо запланованої штатної чисельності УІНП (105 працівників), однак це менше скорочення, ніж в інших органах виконавчої влади. Зазначимо також, що у 2006 році в Інституті працювало 12 працівників, у  2007 р.- 19, у 2008 р. - 41, у 2009 р. - 49, у 2010 - 44 працівників", - сказано у повідомленні.

У Кабміні додали, що в нинішньому році з бюджетних коштів передбачено фінансування 43 співробітників, "тобто вакансій постійно було більше, ніж штатних одиниць і досі вакансії не заповнювалися відповідними фахівцями".

Крім того, в уряд запевнили, що Інститут національної пам'яті здійснюватиме наукові і науково-практичні дослідження українських традицій: утворення держави, боротьби українського народу за свободу і соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України і братиме участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв.

Також Інститут займатиметься науково-просвітницькою роботою, освітньою діяльністю, пов'язаною з проблемами національної пам'яті українського народу.

"Як і планувалося при створенні цієї суспільної інституції, без сумніву дуже важливої в загальнонаціональному відношенні, основними завданнями Інституту залишаються відтворення справедливої історії української нації, формування та реалізація державної політики у цьому напрямку", - зазначили у КМУ.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.